Спазмолітики - це препарати, які зменшують сильні, непередбачені та часто болючі скорочення м'язів, або спазми. Спазм може виникнути практично з будь-якими м'язами нашого тіла.
Чоловік за місяць вжив практично 1200 таблеток ібупрофену: як це вплинуло на його організм.
Спазмолітики - це ліки, які впливають на м'язи, допомагаючи відновити їхню нормальну функцію і зменшуючи судоми.
Деякі міорелаксанти можуть розслабити гладкі м'язи, інші - скелетні. Проте, у випадку скелетних м'язів зазвичай призначають міорелаксанти лише у разі, якщо попереднє лікування не дає результатів.
Проте набагато частіше ми згадуємо про спазмолітики, коли стикаємося з болем в животі або менструальним болем - у цих випадках наші страждання можуть бути заподіяні спазмами гладеньких м'язів.
Препарати, які знімають спазми, можуть впливати на спазм двома шляхами:
- Впливати на центральну нервову систему, звідки до м'язів приходить сигнал про їх згортання, - так працюють спазмолітики центральної дії. Деякі з них пригнічують вироблення збуджуючих нейромедіаторів, інші збільшують вироблення гальмуючих.
- Впливати на самі м'язи - це основний принцип дії периферичних спазмолітиків.
До периферичних спазмолітиків, які впливають на гладкі м'язи, відносяться широко використовувані в Україні дротаверин («Но-шпа») та папаверин. Ці препарати не мають схвалення від Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США (FDA), що цікаво.
У яких ситуаціях застосовуються препарати, що знімають судоми.
Препарати, що впливають на судинну м'язову систему, назначаються при болях у суглобах та м'язах, особливо при болях у хребті.
Синдром міофасціального болю - це патологія, коли людина відчуває біль у певних точках чи ділянках свого тіла. Цей біль може бути спричинений хронічною перенапругою конкретного скелетного м'яза через роботу, тренування, психологічний стрес та інші фактори. Біль часто виникає у попереку, плечах, шиї та голові.
Проте, лікарі уникують застосування спазмолітиків на початкових етапах лікування міофасціального болю через велику кількість побічних ефектів цих препаратів та ризик розвитку медикаментозної залежності. До них звертаються лише у випадках, коли інші методи лікування – нестероїдні протизапальні препарати, антидепресанти, масаж і розтяжка спазмованого м'яза – не принесли очікуваного ефекту.
М'язи, що контролюють стиснення органів у черевній порожнині, можуть викликати біль. Спазмолітики, які впливають на ці м'язи, часто використовуються для зменшення болю в животі.
- Синдром подразненого кишечника;
- функціональні розлади травлення;
- центрального посередкованого болю у шлунково-кишковому тракті та інших порушень функціонування травлення.
Однак експерти не рекомендують використання спазмолітиків для лікування цих захворювань, оскільки наразі відсутні достатні дані щодо їхня ефективності та безпеки. Тому необхідні подальші клінічні дослідження цих препаратів на більшій кількості пацієнтів.
Замість використання препаратів проти спазмів, вчені рекомендують звертатися до інших методів лікування хронічного болю у животі, таких як дієта FODMAP або прийом антидепресантів.
Щодо іншого популярного використання спазмолітиків – для полегшення менструального болю? На жаль, навіть у цьому випадку ці препарати не рекомендовані для лікування. Замість них краще використовувати нестероїдні протизапальні препарати, а у випадку частого менструального болю допоможуть контрацептивні засоби.
Коли дійсно варто використовувати спазмолітики.
Застосування спазмолітиків виправдане в інших галузях медицини, таких як неврологія, анестезіологія, урологія. Це потужні лікарські засоби, які лікарі використовують для лікування важких та хронічних м'язових спазмів, що виникли в результаті:
- розсіяний склероз;
- церевральний параліч - це розлад, що характеризується порушенням рухової функції через пошкодження мозку під час розвитку дитини.
- мозговий удар;
- Ушкодження м'язів та спинного мозку.
Деякі міорелаксанти використовуються в хірургії та невідкладній медицині для розслаблення м'язів, підтримки серцевого ритму під час наркозу та пригнічення виділення слини.
Препарати з групи спазмолітиків, що блокують альфа-адренорецептори, допомагають розслабити гладкі м'язи передміхурової залози, полегшуючи процес сечовидалення при доброякісній гіперплазії простати. Ті ж препарати використовуються для зменшення болю при проходженні ниркового каменю сечоводом. У всіх цих випадках спазмолітики використовуються тільки за рецептом.
Спазмолітики без рецепта
Щодо безрецептурних спазмолітиків, таких як дротаверин, які можна легко придбати в будь-якій аптеці, ми не можемо повністю впевнені у їх ефективності та безпеці.
Незважаючи на це, в одному дослідженні вчені виявили, що понад 80% пацієнтів використовують "Но-шпу" без призначення лікаря, а 98% пацієнтів задоволені її дією. Можливо, дротаверин, папаверин та інші безрецептурні спазмолітики потребують подальшого дослідження у майбутньому.