Паркінсон - це хронічне невиліковне захворювання, яке пов'язане зі зниженням рівня допаміну в мозку. У хворих на Паркінсон відбувається руйнування нейронів, які відповідають за вироблення допаміну. Саме через це вони починають втрачати контроль над своїми рухами, що проявляється у повільних рухах, дрожіжці кистей, м'язовій жорсткості та порушеннях рівноваги. Хвороба Паркінсона може виникнути у будь-якому віці, але найчастіше вона діагностується у людей старше 60 років.
Хвороба Паркінсона починається з неправильного складання білка альфа-синуклеїну в клітинах організму. Це веде до накопичення дефектного білка, яке спричинює порушення в роботі нейронів і їх смерть. Найбільше постраждають клітини чорної субстанції, які відповідають за вироблення дофаміну в мозку. Це призводить до розвитку моторних симптомів, таких як тремор і повільність рухів.
Швидкість мовлення людини також свідчить про стан її мозку.
До моменту виявлення хвороби зазвичай зникає більша частина нейронів, які виробляють дофамін. Хоча найпоширеніше лікування - прийом препаратів, які компенсують дефіцит дофаміну, може полегшити симптоми, воно не зупиняє нейродегенерацію. Тривале використання таких препаратів може призвести до небажаних побічних ефектів, наприклад, неконтрольовані рухи.
Незважаючи на те, що медицина ще не розробила засобу повного видужання від хвороби Паркінсона, фізичні вправи грають важливу роль в терапії. У минулих двох клінічних дослідженнях було виявлено, що тренування високої інтенсивності трижди на тиждень протягом півроку пов'язані із зниженням моторних симптомів у людей із хворобою Паркінсона.
Нове наукове дослідження хвороби Паркінсона
Учені з Медичної школи Єля в США оголосили результати свого нового дослідження, які були опубліковані в журналі npj Parkinson Disease. У ході дослідження вони вивчали вплив інтервальних тренувань на стан мозку пацієнтів, використовуючи ПЕТ-сканування та нейромеланін-чутливе МРТ.
У дослідженні приймали участь 10 пацієнтів у віці від 59 до 69 років, які були діагностовані хворобою Паркінсона менше ніж чотири роки тому, та в яких ще залишилися деякі допамін-синтезуючі нейрони.
Після розпочатку піврічної програми тренувань, яка проводилась тричі на тиждень, учасники відвели два тижні на адаптацію. У такому режимі інтенсивні вправи чергуються з менш інтенсивними або періодами відпочинку.
Активність тіла може бути корисною для хворих на хворобу Паркінсона.
Після цього учасники пройшли обстеження методами МРТ та ПЕТ для визначення рівня нейромеланіну - темного пігменту, що знаходиться в дофамін-синтезуючих нейронах чорної речовини мозку, а також дофамін-транспортного білка (DAT), який допомагає нейронам підтримувати необхідний рівень дофаміну.
Після шести місяців тренувань було проведено повторне обстеження. Результати показали помітне збільшення кількості нейромеланіну та DAT-сигналів у чорній субстанції мозку, що свідчить про те, що інтенсивні тренування не лише сповільнили нейродегенерацію, але й стимулювали відновлення дофамінергічної системи.
Вчені визнають, що через обмежену кількість учасників у дослідженні необхідно провести додаткові дослідження для підтвердження отриманих результатів. Вони також закликають колег продовжувати вивчення ролі фізичних вправ у лікуванні хвороби Паркінсона.