Поклавши телефон в іншій кімнаті, йдеш за ним, ось ти вже там - і не розумієш, навіщо прийшов. Які це дірки в пам'яті?
Також про те, як навчити дітей вірити в себе та прагнути до самовдосконалення: чому це має значення.
Професор психології Університету Нотр-Дам Габріель Радванськи та його колеги вирішили дослідити загадку. Вчені виявили, що прохід через дверні отвори є своєрідним ментальним "кордоном подій", який підсвідомо розділяє наш досвід. Пам'ять "обнулюється", і незрозуміло, навіщо прийшов.
Коли людина сидить за кухонним столом і вирішує забрати кухоль з вітальні, прохід через дверний отвір викликає поділ завдань в її розумі - і вона забуває ту саму причину, яка змусила її встати з-за столу.
Комп'ютерні моделі використовуються для проведення експериментів в різних галузях науки.
Дослідження проводилося у віртуальній реальності: учасники знаходилися в одному просторі з 55 великими і малими кімнатами. їм потрібно було перенести предмет з одного столу на стіл в іншій кімнаті. Предмет ставав невидимим, як тільки учасник брав його до рук. Під час перенесення предмету учасник міг взяти наступний з нового столу.
Вчені виявили, що ефективність пам'яті учасників була нижчою, якщо вони проходили через відчинені двері, ніж та сама відстань без дверей. З двох сценаріїв випробувані частіше забували речі у приміщеннях з дверима.
Експеримент в реальних умовах
Дослідники брали предмет, заховували його в коробку, а потім або перетиняли кімнату, або проходили через дверний отвір до іншої кімнати. При цьому обидві відстані були однакові. І знову дверні отвори, здавалося, підсилювали забуттєвість.
Вчені прийшли до висновку, що наш мозок використовує певні межі як маркери, а дверні отвори змушують нас концентруватися на одному завданні і відзначати його як виконане. Епізоди забудькуватості після входу в іншу кімнату не свідчать про проблеми з пам'яттю, інтелектом чи когнітивними здібностями.