Кісточки на стопах – часто зустрічана проблема. Зазвичай вони формуються поруч з великим пальцем стопи. Рідше їх можна помітити біля основи мізинця – це деформація Тейлора.
Розглянемо питання інсулінорезистентності: чи може вона призвести до цукрового діабету та як можна виявити цей стан.
Чому утворюються вирости на стопах
До цього часу не існує єдиної теорії по виникненню вальгусної деформації стопи. Однак існують фактори, які сприяють її розвитку:
- неправильне розподіловане навантаження на стопу;
- використання взуття з вузьким носком і високими підборами.
- надмірна вага;
- Гнучкість м'яких тканин стопи;
- Заняття спортом та інші аспекти життя людини.
Існує чотири ступені важкості вальгусної деформації стопи.
- Відхилення великого пальця стопи в плюсно-фаланговому суглобі.
- Стискання великого пальця стопи до іншого пальця.
- Збільшення кута між першою та другою плюсновими кістками.
- Великий палець може вивернутися частково або повністю в плюсно-фаланговому суглобі.
Медики також розрізняють деформацію великого пальця на жорстку та нежорстку. Якщо ми можемо руками виправити його у пряме положення, це нежорстка деформація. Якщо не можемо – жорстка.
Як вилікувати кісти на стопах
Нажаль, жодні вправи або зміни у способі життя не допоможуть вплинути на жорстку деформацію. Без операції остаточно позбутися її не можна.
Нелікувальні методи корекції вальгусної деформації стопи включають заміну взуття на більш зручне, використання бандажів, шин, прокладок для фіксації великого пальця ноги, ортопедичних устілок та взуття, прийом нестероїдних протизапальних препаратів для зменшення болю. Якщо такі заходи не принесуть результату, може знадобитися хірургічне втручання.
Існують два способи хірургічного лікування.
- Під час відкритої операції робиться розріз на шкірі, відновлюється положення кістки, а потім рану зашивають.
- Хірургічний втручання шляхом виконання невеликих проколів на шкірі. Цей спосіб менше травматичний, швидше загоюється, і пацієнти відчувають більше задоволення.
Щодо віддалених результатів, вони приблизно однакові для обох варіантів операції. Після операції рекомендується частіше тримати стопу в піднятому положенні, уникати навантажень на неї, не допускати змочування післяопераційного пов'язування та рани.
Після малоінвазивної операції буде необхідно носити спеціальне ортопедичне взуття протягом близько двох тижнів. Після цього можна повертатися до звичайного взуття.
Для того щоб уникнути утворення кісточок на стопах, необхідно носити зручне та комфортне взуття, яке дозволить рівномірно розподіляти навантаження під час ходьби. В такому взутті не повинно бути вузького носка, високого каблука або жорсткої платформи.