Суглоби, які з'єднують скроневу кість та нижню щелепу, виконують роль шарнірного з'єднання. Вони сприяють рухові нижньої щелепи вгору і вниз, а також в боки, вперед і назад за допомогою м'язів.
Також на тему Як належним чином відбілювати зуби: поради провідного стоматолога.
Чому так часто відбувається клацання щелепою?
Коли нижня щелепа і суглоби розташовані на одній лінії, людина може нормально жувати, ковтати, говорити і захивати повітря. Але якщо м'язи, зв'язки, кістки щелепи та скронева кістка не працюють синхронізовано і не розташовані відповідно, виникають різні проблеми.
Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба - це порушення м'язів щелепи, скронево-нижньощелепних суглобів та нервів. Цей стан супроводжується обмеженням рухливості щелепи і частим появою болю в обличчі. Визначити точну причину дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба часто складно.
Часом це пов'язано з такими труднощами: неправильним прикусом, скрипінням зубів, напруженістю, травмами або захворюванням скронево-нижньощелепного суглобу.
Прояви порушення функціонування скронево-нижньощелепного суглоба:
- біль у щелепі, у вуху та на скроні
- щелепами почути клацання, тріск або скрегіт під час руху щелепою;
- біль у скроні є основною проблемою
- ци не легко повністю відкрити або закрити щелепи.
- Рот блокується, коли людина відкриває щелепу.
Яким чином вирішити проблему скрипучого коду?
Найчастіше неприємні відчуття і дискомфорт відходять самі по собі. Також існують методи, які можуть допомогти зменшити симптоми. Щоб пом'якшити біль у щелепі, необхідно
- Споживати ніжну їжу, наприклад, каші, омлети та супи.
- Утримуйся від споживання твердої їжі та не жуй жувальну гумку.
- Яким краще обрати: парацетамол чи ібупрофен?
- Для заспокоєння болю в щелепі можна накласти пакети з льодом або використати тепловий компрес, в залежності від того, що допомагає полегшити біль.
- Проводити масаж болючих м'язів щелепи.
Якщо ці методи не мають ефекту, необхідно звернутися до терапевта, щоб він призначив лікування. Зазвичай лікар рекомендує носити капи, виконувати фізіотерапевтичні процедури або звернутися за консультацією до спеціалістів із стоматології чи психології. Якщо консервативні методи не приносять результату, пацієнтові пропонується провести хірургічне лікування.