Також все більше зростає потреба в операціях з відновлення обличчя, - інтерв'ю з провідним пластичним хірургом.
Як спілкуватися з людьми, які втратили конечності
Не смотріться назустріч. Якщо ви зустрічаєте людину з протезом або без кінцівки, не залишайте свій погляд на їхній травмі. Це може викликати неприємності та дискомфорт для цієї людини.
Не оминайте. Спробуйте не ухилятися від спілкування з людьми з інвалідністю. Вони заслуговують нашої уваги та поваги, оскільки багато з них пожертвували своїм здоров'ям для захисту країни.
Не ставте питання про травму. Багато людей з обмеженими можливостями не бажають розкривати подробиці своєї травми. Якщо вам потрібна ця інформація, краще запитайте, чи вони готові поділитися нею.
Не шкодуйте, але співчувайте. Важливо не висловлювати шкоду, але проявляти співчуття. Коли ми шкодуємо людину, ми підкреслюємо на її збитки, і це може викликати неприємності. Співчуття допомагає висловити повагу до сили та витривалості цієї людини.
Не надавайте допомогу без дозволу. Ніколи не допомагайте людині з обмеженими можливостями або не торкайтеся їхніх протезів без їхнього дозволу. Питайте, чи потребує вони допомоги, і дійте тільки за їхньою вказівкою.
Спілкуйтеся з дітьми. Важливо вчити дітей бачити в людях з інвалідністю спочатку особистість, а інвалідність розглядати лише як одну з ознак. Говоріть з дітьми про правила спілкування та з поведінку в присутності людей з інвалідністю.
Пам'ятайте, що кожна людина індивідуальна. У кожного свої реакції та життєвий досвід. Немає загальних правил для всіх. Питайте, чи відповідає це комусь, і дійте відповідно до їхнього вибору.
Як говорити з дитиною про людей з обмеженими можливостями
Дуже важливо говорити про особливості людини не в присутності самої людини, які це стосується. Тому краще поспілкуватися заздалегідь, ще до того, як діти виявлять цікавість. У розмові слід використовувати правильний термін - "людина з інвалідністю" - і пояснювати дитині доступними для її віку словами вищенаведені правила.
Зустріч дітей та їх батьків з учасником російсько-української війни Андрієм Хом’яком / Фото "Твоя опора"
Створіть затишну атмосферу для розмови. Перед тим як почати спілкування, необхідно визначити час і місце, коли дитина буде готова приймати нову інформацію. Створення довірливої атмосфери допоможе дитині почувати себе зручно. Вони повинні знати, що їхню думку цінують, що вони можуть безперешкодно висловлювати свої питання та думки.
Продемонструйте приклад толерантної поведінки. Діти вчаться багатьох речей, спостерігаючи за своїми батьками та дорослими. Ваш власний приклад важить більше, ніж тисяча слів. Навчайте дітей, як необхідно ставитися толерантно до інших, виявляти емпатію та розуміння.
Використовуйте просту мову, яку діти зможуть зрозуміти, і будьте позитивним прикладом для них. Для дітей дошкільного віку це можуть бути казки, для молодших школярів – короткі соціальні відео на цю тему, а для старших дітей можна надати більше інформації.
Поясніть суть ветеранів. Важливо дітям пояснити, що ветерани - це люди, які служили в армії та пережили складні ситуації, отримавши серйозні травми. Відзначте, що ці воїни виявили величезний героїзм і мужність, захищаючи нашу країну та кожного її мешканця.
Розповідайте про унікальність кожної людини та її потреби. Важливо пояснити дітям, що всі мають різні історії та потреби. Це допоможе їм зрозуміти, що спілкування з різними людьми може бути різним. Поясніть, що реакція ветеранів на пропозицію допомоги чи підтримки може бути різною, і це потрібно розуміти.
Відповідайте на запитання та надавайте інформацію. Після розмови будьте готові відповідати на запитання дітей та надавати більше інформації, якщо вони будуть цікавитися. Діти можуть мати багато запитань, і це нормально. Точні відповіді та додаткова інформація допоможуть їм краще зрозуміти ситуацію.
Як виховати толерантну дитину? Це питання важливе для багатьох батьків. Толерантна дитина - це та, яка поважає інших, приймає їх різницю і не дискримінує за будь-якими ознаками. Щоб виховати таку дитину, важливо прикладати зусилля до того, щоб вона була відкритою до нових ідей і культур, була здатною до співчуття та розуміння інших. Щирість, відкритість до спілкування і толерантність з раннього віку - ось ключові якості, які потрібно розвивати у дитині. Активне спілкування з навколишнім світом, відвідування різних культурних заходів і виховання принципів поваги до інших допоможе сформувати вашу дитину толерантною до світу.
Чим молодша дитина, тим пряміше буде її реакція на зустріч з людьми, які втратили руку або ногу. Не зважаючи на те, що ми можемо говорити з нею на цю тему і пояснювати, як відноситися до таких людей, дитина завжди буде реагувати своїм власним способом.
Дуже важливо, щоб дорослі уникли відчуття ніяковості та провини перед людьми, які мають втрати кінцівок, оскільки діти швидко це відчувають. Не забороняйте дітям говорити на цю тему та розглядати таких людей, оскільки це привертає увагу ще більше.
Ми розмовляли з тобою про те, як зараз у світі дуже багато людей, які втратили одну з кінцівок. Серед них є військові, які постраждали у бойових діях. Тепер вони користуються протезами, щоб можу знову переміщатися.
Не потрібно примушувати дитину безупинно вдячати військовим. Можна продемонструвати жест вдячності, простягаючи руку до серця, якщо вона стеснюється підходити. Але дитина повинна робити це за власним бажанням.
Дитина переживає, що може втратити свою ногу або руку. Що ж робити в такій ситуації?
Діти віком від 5 років знають, що в Україні триває війна. Вони чули від дорослих, що навіть в умовно безпечних містах відбуваються обстріли.
Якщо ми бачимо, що дитина налякалася, коли побачила людину без кінцівки, ми говоримо: "Я бачу, що тобі страшно. У нас триває війна, але ти пам'ятаєш, що якщо чуємо сигнал повітряної тривоги, ми йдемо в укриття або коридор за правилом двох стін. Ми робимо все для того, щоб залишатися у безпеці. ППО та військові захищають нас.
Дітям можна показувати "Ігри нескорених", де особи з обмеженими можливостями перемагають у своїх зусилях. Це допомагає дітям виховувати повагу до таких осіб.
Книги та анімаційні фільми для дітей про осіб з обмеженими можливостями
- "Секретні історії малих та великих Перемог" Тані Стус. У розділі "Історія, що розповіла біль" головні персонажі – військовий і його страждання;
- "Кожна крихта землі" Ольги Войтенко. Тато головної героїні повертається додому після поранення на війні і вивчає ходити знову на протезах, а потім бере участь у змаганнях з бігу.
- "Різдвяний настрій" Тома Флетчера. Головний персонаж Віктор - у візку на колесах;
- "Безмежний світ" Анастасії Степули - книга для дітей та дорослих про різноманіття та рівність;
- "Сміховисько" Світлани Ройз - це історія про дівчинку, яка відновлюється після випробувань війни.
Діти також можуть переглянути:
- Анімаційні серіали "Як приручити дракона", де основні персонажі - Гікавка з протезованою ногою та Беззубик з протезом на частині хвоста - стали лідерами для людей і драконів.
- Короткометражний мультфільм "Скарлет", розповідає про дівчину, якій після хвороби ампутували ніжку, але вона не впала духом. Натомість, вона знову почала танцювати і стала прикладом для інших, допомагаючи їм пройти через важкі часи.
- Короткометражний мультфільм "Подарунок" розповідає історію того, як мама подарувала своєму синові песика з трьома лапками, і як цей песик зміг допомогти хлопцю.
- короткометражний фільм "Циркові метелики" призначений для дітей від 12 років.
- анимований серіал "Сesame Street".
- 7 сезон мультсеріалу "Пес-патруль".
- Анімаційний серіал "Мопси-друзі".