Останні дослідження показують, що запальний процес у мозку та якісний сон грають важливу роль в довгостроковому збереженні пам'яті. Також виявлено, що під час відпочинку мозок може обробляти інформацію про минуле і передбачати майбутнє, що сприяє "кристалізації" спогадів.
Крім того, щодо даної теми
Нове експериментальне дослідження пам'яті
Дослідники з Національного інституту охорони здоров'я США досліджують, як люди можуть точно згадати події свого дитинства, навіть у похилому віці. Вони вивчають механізми, що дозволяють спогадам залишатись у пам'яті на протязі тривалого часу.
Відомо, що нейрони, які є нервовими клітинами, утворюють інформаційну мережу за допомогою сильних та слабких синапсів, які відіграють важливу роль у функціонуванні нейронних мереж. Проте наявність постійного оновлення молекул у синапсах ставить під сумнів можливість довгострокового збереження спогадів.
Молекулярний клей пам'яті - це матеріал, який здатний зберігати інформацію на молекулярному рівні.
Недавно вчені виявили, що білок KIBRA, який присутній у нирках і мозку, є ключовим у регулюванні різних рівнів пам'яті. Вони виявили, що цей білок діє як "молекулярний клей", який забезпечує взаємодію з ферментом протеїнкіназою Mzeta (PKMzeta). Цей фермент грає важливу роль у зміцненні синапсів, що допомагає у формуванні пам'яті. У експериментах з мишами вдалося вивчити як саме KIBRA впливає на активність PKMzeta.
KIBRA асоціюється з міцними синапсами та PKMzeta, допомагаючи їм зберігатися та залучати нові молекули PKMzeta. Якщо порушується взаємодія KIBRA-PKMzeta, старі спогади можуть втрачатися. Це відкриття допомагає пояснити, чому KIBRA покращує пам'ять у мишей з хворобою Альцгеймера.
Учасники дослідження зауважили, що їх робота демонструє спільну роботу молекул під час довгострокового зберігання інформації. Вони також зауважили, що їх відкриття підтверджує концепцію, яку висунув нейробіолог Френсіс Крик у 1984 році, за якою спогади зберігаються в мозку, незважаючи на постійне оновлення клітинних і молекулярних структур, схоже на корабель Тесея, який залишається функціональним завдяки заміні старих дощок на нові.
Ці знання про формування та збереження спогадів відкривають нові перспективи для покращення методів лікування неврологічних та психічних розладів пам'яті. Механізм "молекулярного клею" вперше пояснює результати попередніх досліджень пам'яті з біологічної точки зору, що має велике значення для розвитку сучасної медицини.