Інформація про те, що міністр охорони здоров'я України, Віктор Ляшко, вирішив ліквідувати всі інститути Академії медичних наук у Харкові і створити на їхній базі єдину університетську клініку Харківського національного медичного університету, яка буде перебувати у приватній власності, поширюється в мережі.
Також на тему "Чоловіки можуть купити ліки лише з довідкою від ТЦК": росіяни пошили нову фейкову історію.
Мер міста Ігор Терехов схвалив продаж, навіть коли приватизація громадських та державних закладів охорони здоров'я є забороненою.
Знімок екрану повідомлення
Що відбувається з приватизацією лікарень насправді?
Ми раніше спростовували фейк про те, що в Україні готують законопроєкт №11071, який дозволить виставляти лікарні та поліклініки на продаж. Насправді поданий 11 березня 2024 року законопроєкт лише пропонує надати можливість виставляти на приватизацію окремі об’єкти та майно медзакладів, які більше ніж 3 роки не використовуються.
На середину квітня 2024 року законопроект ще знаходиться на розгляді в Комітеті з питань економічного розвитку. Він ще не пройшов перше читання, тому його текст може бути змінений або Верховна Рада може відхилити документ.
Об'єднання в одну університетську клініку
На даному етапі також мова йде про Національну академію медичних наук України (НАМН). Це державна наукова установа, до складу якої входить 36 науково-дослідних закладів. НАМН була заснована в 1993 році в Києві, але її установи розташовані у різних містах України.
На сторінці у Facebook однієї з харківських установ НАМН - Інституту мікробіології та імунології імені Мечникова - було знайдено повідомлення про можливість об'єднання інститутів НАМН Харкова в єдину університетську клініку при Харківському національному медичному університеті. Така ініціатива вже існує з боку міністра, але немає жодних згадок про передачу власності до приватних осіб.
У листі міністра зазначено, що для створення лікарні будівлі та майнові комплекси закладів охорони здоров'я будуть переведені під управління Міністерства охорони здоров'я України. Не було знайдено інших публічних згадок на цю тему або реакції на пропозицію мера Харкова Ігоря Терехова. Тому припущення про його "схвалення приватизації" є необґрунтованим.
Крім того, колектив інституту виступає проти об’єднання, оскільки це може перешкодити у підтримці поточної наукової активності та виконанні зобов’язань за чинними міжнародними договорами. В своєму рішенні науковці інституту також не згадують питання приватизації або передачі майна до приватних осіб. Інші інститути ще не висловили свою думку на пропозицію.
Інститути НАМН активно проводять наукові дослідження, що підтверджує результат Ukrainian National H-index Ranking. Цей рейтинг включає науково-дослідні установи та вчених в межах країни, оцінюючи їх за показником H-індексу в Scopus, Web of Science та Google Scholar. На сьогодні НАМН посідає 8 місце серед 176 учасників рейтингу, входячи до топ-10 найпродуктивніших наукових організацій в Україні.
Міф про приватні органи
Фейки про те, що українські державні органи справді є "приватними" особами, є частиною російської пропаганди. Згідно з чинним законодавством, Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.
Так, згідно з цим положенням, Міністерство охорони здоров'я України є основним органом в системі центральних органів виконавчої влади, що розробляє та впроваджує державну політику у галузі охорони здоров'я.
Часто аргументом стосовно "приватного" характеру організації виступає наявність коду ЄДРПОУ - Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Однак до нього входять організації усіх форм власності, а не лише приватної. Наприклад, дані українських державних установ можна знайти в офіційному реєстрі Міністерства юстиції, де зазначено, що Міністерство охорони здоров’я України є органом державної влади. Присутність номера, який присвоєно організації в базі даних, не означає, що організація є приватною.
Винесення інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.
Наукова інфраструктура постійно зазнає втрат через російську агресію. За розрахунками Київської школи економіки, загальна сума збитків серед наукових закладів НАМНУ становить 7,8 мільйона доларів (на червень 2023 року).