Фахівці з Інституту громадського здоров'я в Окленді відзначили зниження випадків раку кишечника серед старших людей у розвинених країнах, у той час як серед молоді ці показники зросли вдвічі. Дослідники вважають, що, крім генетичних та дієтичних чинників, внутрішньоутробний розвиток, зокрема ожиріння матері, може відігравати важливу роль у цьому збільшенні.
Крім того, яке нащадкуатво має більше шансів на розвиток 17 видів раку, ніж попередні покоління.
Нове дослідження ваги під час вагітності показало, що зростання ваги вагітної жінки пов'язане з більшою ймовірністю ускладнень під час вагітності та після пологів.
Для вивчення зв'язку між ожирінням матері та станом здоров'я дітей вчені скористалися даними з Дослідження здоров'я та розвитку дітей (CHDS), в якому брали участь понад 18,7 тисячі пар матерів та дітей, які народилися з 1959 по 1966 роки. Інформацію про здоров'я матерів до та під час вагітності фіксували у анкетах та медичних записах.
На основі даних Каліфорнійського онкологічного реєстру дослідники стежили за випадками раку кишечника у дітей з моменту народження до 2019 року.
Протягом 60 років рак кишківника виявили у 68 людей у віці від 18 до 56 років, причому більшість випадків були зафіксовані до досягнення 50-річного віку. Кожен п'ятий пацієнт з цієї групи мав негативний сімейний анамнез.
Ожиріння під час вагітності збільшує ймовірність раку у дітей.
Порівнюючи дані про масу тіла матерів під час вагітності та вазі новонароджених, дослідники встановили, що у дітей жінок з ожирінням був майже вдвічі вищий ризик розвитку раку кишківника у дорослому віці порівняно з дітьми матерів із нормальною вагою.
Ризик ще більше зростав у дітей, у яких матері значно набирали вагу під час вагітності – зростання ризику вчотири. Також підвищений ризик розвитку раку кишківника спостерігався у новонароджених з надмірною вагою – понад 4 кг.
Навіть якщо дослідження було спостережним і не розглублювалося в причинно-наслідкові зв'язки, дослідники вказали на те, що розвиток в утробі може мати значний вплив. Речовини, які потрапляють до плоду, можуть незворотно змінювати структуру та функції жирової тканини, а також регулювати апетит та метаболізм.