Нашу соціальну поведінку визначають два гормони. Це залежить від чого?

  • 02.03.2024 17:31
  • 3 хвилини читання
Нашу соціальну поведінку визначають два гормони. Це залежить від чого?

Дослідники прагнули розкрити та зрозуміти складні нейронні механізми, які впливають на соціальну поведінку. Їм вдалося пропонувати зовсім новий підхід до того, як мозок обробляє та винагороджує саме соціальну взаємодію.

Також варто звернути увагу на те, які м'ясоїди та вегани мають менший ризик захворювання на серце.

Отримана інформація допоможе розробити нові методи лікування різних станів, від соціальної ізоляції до розладів аутистичного спектра.

Як вони проводили дослідження.

У центрі експерименту стояла "гра в ультиматум" - відома економічна гра в психологічних дослідженнях. Учасникам було запропоновано відгукнутися на пропозиції щодо розподілу суми у 20 доларів, варіанти відповідей були вибирати або від людини, або від комп'ютера.

Ці пропозиції відрізнялися одна від одної, були різні. Одні були чесними (наприклад, поділ 10 – 10 доларів), а інші менш вигідними (наприклад, поділ 16 – 4 долари на користь того, хто пропонував).

Виявилося, що дофамін виступає як своєрідна система безперервного відстеження і реагує на те, чи кожна нова пропозиція в грі стала кращою або гіршою за попередню, - зазначено у дослідженні.

Дослідники пояснили, що це свідчить про те, що серотонін може відповідати за оцінку ситуації в кожному конкретному випадку незалежно від впливу попередніх висновків.

Майбутнє дослідження

Дослідження свідчить про те, що дофамін є системою безперервного відстеження, яка виконує функцію контролю і реагує на порівняння нової пропозиції в грі з попередньою, визначаючи, чи є вона кращою або гіршою.

Іншими словами, дофамін може бути одним з важливих компонентів оцінки змін у нашому оточенні та корекції наших очікувань і рішень. Зокрема, цей нейромедіатор допомагає нам аналізувати нову інформацію та визначати її цінність.

Серотонін допомагає нам відповідати на події, що відбуваються в даний момент, і впливає на наші миттєві рішення щодо обставин.

Ці два нейромедіатори разом контролюють нашу поведінку та реакції на зовнішні умови, забезпечуючи рівновагу між оцінкою минулих та поточних подій для оптимального вибору рішень.