Дослідження було опубліковане у науковому журналі Cell. Вакцину протестували на чотирьох пацієнтах.
Компанія AstraZeneca вперше визнала, що її вакцина може спричиняти рідкісний побічний ефект.
Після здійснення вакцинації виявилося, що вакцина продемонструвала свою ефективність.
Лише кілька годин після введення вакцини вчені помітили зростання прозапальних білків у всіх чотирьох пацієнтів, що свідчило про формування імунної відповіді.
"Протягом менше ніж 48 годин ми спостерігали, як ці утворення змінювалися від так званих "холодних" пухлин, які характеризуються приглушеною імунною реакцією, до дуже активних", - зауважив онколог і вчений з Університету Флориди Еліас Саюр.
Чому це відкриття є настільки важливим?
Для того, щоб продовжити термін життя пацієнтів, лікарі використовують всі можливі методи: хіміо- і радіотерапію, хірургічні втручання. Проте після постановки діагнозу люди живуть в середньому не більше 15 місяців.
Велику смертність від гліобластоми пояснюють тим, що пухлина утворює навколишнє імунодепресивне середовище. Іншими словами, ракові клітини виділяють речовини, які маскують їх від імунних клітин.
Дослідження, в якому брали участь пацієнти, показали такі результати.
Благодаря новой РНК-вакцине один пациент прожил 8 месяцев без прогрессирования опухоли, а другой – 9 месяцев. Третий пациент прожил еще 9 месяцев с рецидивом глиобластомы. Информации о четвертом пациенте пока нет, исследование продолжается.
Зазвичай, середня тривалість життя при повторному випаданні гліобластоми складає 5-8 місяців.
Варто відзначити, що перед введенням вакцини людям, вчені провели дослідження на 10 домашніх собаках, які страждали на пухлини мозку. Без лікування вони могли б прожити не більше 35 днів, але завдяки вакцині їх життя тривало 139 днів.
Чому гліобластома важко піддається лікуванню?
Однією з найбільш складних проблем у лікуванні гліобластом є їх висока захищеність від імунної системи.
Нова вакцина працює шляхом перепрограмування мікрочастинок пухлини за допомогою зразка цієї пухлини. Дослідники витягують месенджерну РНК пухлини, упаковують її у вакцину і "навчають" обійти "захист" пухлини.
Отже, новий лікарський засіб діє не тільки проти пухлини, але й як імуномодулятор.
Вченим потрібно ще дослідити, яка доза вакцини є оптимальною для досягнення найкращих результатів і зменшення побічних реакцій.