У мережі шириться інформація, буде сказано, що керівник ВООЗ намагається посилити голод, звільняючи фермерів від виробництва їжі. Згідно з такими повідомленнями, в організації стверджують, що фермери щороку призводять до смерті восьми мільйонів осіб.
Також щодо Хвороби Х: спростовуємо жахливі неправди про нову пандемію.
Фермери несуть відповідальність за сприяння кліматичним змінам через свою діяльність у виробництві харчових продуктів. Організація повідомляє, що більш як 200 мільйонів людей по всьому світу страждають від голоду, а кожного дня померають 20 тисяч із них.
Скріншот повідомлення
Що означала заява ВООЗ
Доктор Тедрос Адханом Гебреєсус, Генеральний директор ВООЗ, у своєму відеозверненні на Конференції ООН зі зміни клімату, що відбулася 21 грудня 2023 року, заявив, що більше 30% викидів парникових газів спричиняється продовольчою сферою, що збільшує ризики поширення різноманітних захворювань.
Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), в аналіз включені різні джерела викидів, які пов'язані з обробкою продуктів харчування та їх транспортуванням, тваринництвом, споживанням їжі і відходами, використанням енергії в сільському господарстві, використанням землі та вирощуванням сільськогосподарських культур.
Але він не звинувачував фермерів у цьому, ще більше - у вбивстві 8 мільйонів людей. Насправді, голова ВООЗ підкреслив, що "Якщо б харчові галузі [країн] надавали всім можливість зберігати здорову дієту, ми могли б врятувати 8 мільйонів життів щороку". Основна думка його виступу полягала в тому, що харчова галузь повинна трансформуватись шляхом переходу до здорової, різноманітної та більш рослинної дієти.
Голод - проблема, яка стоїть перед нами.
Фермерам не буде заборонено виробляти продукцію, це вже не є питання. Скоріше, агропромисловість продовжує отримувати підтримку від ООН. Проблема голоду дійсно загострюється, особливо в африканських країнах. За даними ООН, у 2023 році близько 787 мільйонів людей зазнало голоду. Це майже на 200 мільйонів більше, ніж у 2019 році до початку пандемії COVID-19. Причинами такого росту є тривалий конфлікт, кліматична криза та зростання цін на насіння та добрива.
Посилення проблеми недоїдання у світі також є наслідком зміни клімату. Вже 3,6 мільярда людей живуть у регіонах, які особливо чутливі до кліматичних змін. Прогнозується, що в період з 2030 по 2050 роки зміна клімату призведе до щорічного зростання кількості смертей на приблизно 250 000 внаслідок недоїдання, малярії, діареї та теплового стресу. Прямі збитки для здоров'я населення по всьому світу (за винятком витрат в секторах, пов'язаних з охороною здоров'я, таких як сільське господарство, водопостачання та санітарія) оцінюються у 2-4 мільярди доларів на рік до 2030 року.
Тому в ООН існують програми підтримки сільськогосподарських господарств. Наприклад, ініціатива зі страхування погодних ризиків для фермерів - R4 Rural Resilience Initiative. Станом на 2022 рік R4 вніс користь 400 000 вразливим домогосподарствам у Бангладеші, Буркіна-Фасо, Кубі, Демократичній Республіці Конго, Гаїті, Сенегалі, Замбії, Мадагаскарі, Малаві, Мозамбіку, Нікарагуа, Сальвадорі, Ефіопії, Гватемалі, Кенії та Зімбабве.
Коли врожай втрачено через погодні умови або катаклізми, збитки компенсує програма, яка дозволяє господарствам зберегти сільськогосподарські угіддя та прискорити відновлення, а також інвестувати в насіння, добрива та нові технології.
Організація Об'єднаних Націй активно підтримує українських фермерів, надаючи їм необхідну допомогу і ресурси. Наприклад, ООН забезпечує зерно для проведення посівної роботи на територіях, що постраждали внаслідок війни. Крім того, організація допомагає з розмінуванням фермерських земель, щоб забезпечити безпечні умови праці. ООН також забезпечує фермерам модульні зерносховища, які дозволяють зберігати врожай у надійних та зручних умовах.
Яким повинне бути харчування?
Щодо рослинних раціонів, ВООЗ та Міністерство охорони здоров’я України рекомендують включати м’ясо до збалансованого харчування. Проблема трансформації харчових систем більше стосується переробленої продукції масової харчової промисловості, надмірне споживання якої може призводити до накопичення насичених та трансжирних кислот у організмі. Тому рекомендується вживати:
- не більше 10% – містять жирні кислоти (такі як в жирних м'ясних продуктах, молочних продуктах, твердих жирах і оліях, таких як масло, сало, пальмова і кокосова олії).
- не більше 1% знаходяться трансжири в індустріально виготовлених продуктах, а також в продуктах, отриманих від жуйних тварин, таких як запечені й смажені страви, снеки, м'ясні та молочні продукти, що отримані від корів, вівці, оленів, кіз та інших жуйних тварин.
Інші корисні речовини можна використовувати для заміни насичених і трансжирних кислот у раціоні. Зокрема, риба та рослинні олії містять поліненасичені жирні кислоти, рослинні олії та горіхи - мононенасичені жирні кислоти, а харчові продукти, багаті на природні харчові волокна - цільні зерна, овочі, фрукти та бобові - містять вуглеводи.