Рухи, які здійснюємо, можуть бути волевиявленими або неволевиявленими. Волевиявлені рухи - це ті, які ми контролюємо, наприклад, свідомо жестикулюємо, коли розповідаємо історію і бажаємо надати їй виразність.
Крім того, щодо Кальцію в разі переломів кісток: чи варто приймати його?
Необдумані рухи, що відбуваються без усвідомлення та контролю особою, називаються навмисними. Наприклад, при вигляді кошеня, людина автоматично посміхається, а при замисленості на обличчі з'являється нахмурений вираз.
Існує кілька причин непроханого руху ногою.
Тремор - це несвідомі, ритмічні тривоги та коливання, які можуть виникати у різних частинах тіла, таких як руки, ноги або навіть голосові зв'язки. Це може статися через багато причин, включаючи нервовий стрес, захворювання мозку або побічні ефекти медичних препаратів. Тремор може бути тимчасовим і зникає сам по собі, але в деяких випадках може стати хронічним і потребувати лікування. Цей стан може суттєво впливати на якість життя людини, обмежуючи її здатність до звичних рухів та виконання повсякденних завдань. Лікування тремору може включати ліки, фізіотерапію та виконання спеціальних вправ для зміцнення м'язів та зменшення коливань.
При тривозі ніг можна помітити пульсацію чи спазми у м'язах. Такі відчуття можуть тривати декілька хвилин. Існує кілька видів тривоги, найпоширеніший - есенціальний. Частіше він вражає руки, але також може впливати на ноги, тулуб, голову, язик та голос.
Досконало виправлена редакція: Дистонічний тремор розвивається у разі порушення рухової функції, спричиняє нестерпну неперервну скорочення м'язів та викликає відчуття спотворення. Також існує фізіологічний тремор, який є характерним для всіх здорових людей та виникає під час почуття страху або холоду.
Iснує багато причин, які можуть спричинити тремор. Серед них варто відзначити неврологічні порушення, споживання кофеїну, прийом ліків проти астми, кортикостероїдів, гіпертиреоз, печінкову або ниркову недостатність, а також тривогу. Тремор найчастіше виникає у людей середнього та похилого віку.
Що варто робити? Багато форм тривоги не можуть бути виліковані, проте є методи, які можуть допомогти подолати симптоми. Наприклад, якщо причина полягає в іншому захворюванні, правильне лікування може покращити стан або повністю його усунути.
Синдром неспокійних ніг – це неврологічне захворювання, яке характеризується неприємними відчуттями у нижній половині тіла, зокрема у ногах. Цей синдром проявляється як постійне бажання рухати ногами, відчуття поколювання, жахливого дискомфорту та неприємного паління. Люди з синдромом неспокійних ніг зазвичай відчувають полегшення, коли рухаються або масажують ноги. Хоча це захворювання може здатися незначним, його симптоми можуть серйозно погіршувати якість життя та спричиняти проблеми зі сніг. Тому важливо звернутися до лікаря, якщо у вас є синдром неспокійних ніг, для отримання діагнозу та відповідного лікування.
Синдром неспокійних ніг (СНН) подібний до тремору, однак, на відміну від нього, рухи відбуваються випадково через неприємні відчуття у ногах: свербіж, важкість, поколювання, біль. Ці відчуття спонукають постійно рухати кінцівками. Під час руху симптоми стають менш помітними, але під час відпочинку, наприклад, під час сну, їх прояви посилюються.
Що робити? Найчастіше причина виникнення симптомів неврологічного ноціцептивного явища (СНН) не відома. Для зменшення болю рекомендується виконувати помірні фізичні вправи і розтяжки. Не менш важливим є регулярний і якісний сон.
Також існують препарати, які допоможуть подолати симптоми СНН. Але варто запам'ятати, що самолікування недоречне. Необхідно звернутися до лікаря для отримання допомоги.
Збільшена стурбованість.
Сполошення - це захисна реакція організму. Людям з підвищеною тривожністю навіть ситуація, яка не є загрозливою, може викликати стресову реакцію. Внаслідок цього вивільняється велика кількість адреналіну, який впливає на м'язи, стимулюючи посилення кровообігу в них. Це може призвести до тремтіння в ногах або інших частинах тіла.
Що робити? Якщо відзначається підвищений рівень тривожності, рекомендується звернутися до психолога або психотерапевта, який зможе надати консультацію та порадити один з варіантів терапії. Це може бути когнітивно-поведінкова або експозиційна терапія, які можуть стати необхідними.
Існують способи, які допомагають самостійно впоратися з тривожністю. Регулярні помірні фізичні навантаження, такі як заняття йогою, здоровий сон, вправи на розслаблення, наприклад медитація, і збалансоване харчування.