Робота заснована на даних з проєкту "Рашський проект пам'яті та старіння". Це довготривале клінічне та патологічне дослідження, яке було проведено в Медичному центрі Університету Раш. З 1997 по 2022 рік фахівці спостерігали за способом життя та когнітивними функціями людей, а після смерті кожного з них проводили дослідження мозку.
Також щодо питання, чи дійсно герпес збільшує ризик деменції.
Нове вивчення захворювання деменції
Відомо, що здорове харчування, фізичні вправи, відмова від куріння та зловживання алкоголем мають зв'язок із нижчим рівнем розвитку деменції. Щоб розібратися, що точно відбувається в мозку, група фахівців, які включали неврологів, патологоанатомів та інших спеціалістів з університету, провела аналіз даних від аутопсій 586 людей похилого віку, які померли (з них 415 жінок та 171 чоловік). Середня вікова категорія досліджуваних становила приблизно 91 рік.
Дослідники також аналізували результати комплексу когнітивних тестів, які учасники пройшли протягом життя, а також інформацію щодо їхнього способу життя. Для оцінки способу життя дослідники використовували шкалу від нуля до п'яти, де високі показники свідчили про здорові звички.
Здоровий спосіб життя сприяє покращенню когнітивних здібностей.
Споріднені дані, які були передбачені, показали, що чим більш здоровий спосіб життя мають люди, тим більші шанси у них зберегти когнітивні функції в похилий вік. Кожен додатковий показник здорового способу життя пов’язувався з вищими результатами у когнітивних тестах.
Проте, ця залежність дуже слабо корелювала зі змінами, виявленими в мозку під час аутопсії. При аналізі результатів аутопсій, науковці зосередилися на типових ознаках нейрологічних порушень, характерних для деменції: наявності амілоїдних бляшок та нейрофібрилярних клубків у мозку, а також змінах у судинній системі, що виникають при мікроінсультах або інсультах.
Виявилося, що навіть у мозку покійної людини, яка вела здоровий спосіб життя, спостерігалися зазначені ознаки, проте її когнітивні показники залишалися високими. Дослідники відмітили, що здоровий спосіб життя все ж таки має зв'язок із меншим накопиченням амілоїдних бляшок у мозку.
Додатковий когнітивний простір - це поняття, яке описує можливість збільшення меж пізнавальних здібностей та розумової діяльності людини. Це означає, що людина може розвивати свій розум і мислення, розширюючи свої знання та вміння через вивчення, практику і дослідження. Додатковий когнітивний простір може бути досягнутий шляхом активного навчання, самозвитку і використання різних методів і стратегій пізнання. Розширення цього простору може допомогти людині стати більш креативною, аналітичною та інноваційною, а також вирішувати складні завдання та проблеми. Таким чином, додатковий когнітивний простір дозволяє розкрити потенціал людського розуму і досягти більш високого рівня пізнання.
Цього дослідження підтвердило припущення, що здоровий спосіб життя сприяє створенню свого роду "запасного" когнітивного простору у старіючому мозку, що дозволяє йому продовжувати нормальне функціонування, незважаючи на зміни, що свідчать про розвиток деменції.
Професор медицини Лірон Сінвані, яка не брала участі у дослідженні, але надала коментар, порівняла цей ефект з трюком, який дозволяє трохи "перехитрити" біологію. За її словами, якщо взяти двох людей з однаковим накопиченням аномальних білків у мозку, то у того, хто веде здоровіший спосіб життя, когнітивні здібності залишаться кращими.