Татування збільшують ризик розвитку декількох видів раку: висновки дослідження.

  • 27.05.2024 18:00
  • 5 хвилин читання
Татування збільшують ризик розвитку декількох видів раку: висновки дослідження.

Популярність татуювань у наш час зростає і стає все більш поширеною серед населення. Татуювання стали не лише способом вираження себе, а й справжнім мистецтвом на тілі. Багато людей віддають перевагу татуюванням для того, щоб підкреслити свою індивідуальність і стиль. Варто зазначити, що наявність татуювання може впливати на імідж людини у суспільстві, тому важливо обдумано підходити до вибору та місця розташування татуювання.

Перші татуювання з'явились близько 4000-7000 років тому. Вони стали популярними на Заході наприкінці XIX століття завдяки морякам та мандрівникам, які познайомились із різними культурами. Після 1960-х років татуювання стали популярними серед молоді, коли їх почали робити хіпі, рок-зірки та їхні фанати.

Експерти розібрались з міфом, що куріння завжди призводить до раку легень.

Протягом останніх десятиліть татуювання стали ще більш популярними. За європейськими дослідженнями, в Німеччині 20% населення мають татуювання, в Італії – 48%, у США – 30% (за іншими даними – 46%). Оскільки більшість людей роблять своє перше татуювання в молодому віці, науковці вважають, що вплив деяких хімічних компонентів чорнила може зберігатися протягом усього життя.

Чорнила, які використовуються для створення татуювання, складаються з суміші органічних та неорганічних кольорових пігментів, попередників та побічних продуктів синтезу пігментів, а також добавок. Кольорові чорнила можуть містити первинні ароматичні аміни (ПАА, органічні сполуки), а чорні – поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАУ, також органічні). Проте у всіх чорнилах, незалежно від кольору, присутні метали, такі як миш'як, хром, кобальт, свинець і нікель.

Згідно з даними Міжнародного агентства з дослідження раку, значна кількість хімічних речовин, які містяться у фарбах для татуювання, класифікуються як канцерогени.

Нове дослідження татуювань показало, що все більше людей вибирають татуювання як спосіб вираження своєї індивідуальності.

У своїй статті шведські науковці підтвердили зв'язок між наявністю татуювань та поширенням злоякісної лімфоми та її підтипів. Початковим мотивом для дослідження було зростання кількості пацієнтів з цими видами онкологічних захворювань по всьому світу, яке у багатьох випадках залишалося невивченим.

Застосовуючи статистичну модель "логістичної регресії", науковці встановили зв'язок між наявністю татуювань та різними підтипами лімфоми, такими як лімфома Ходжкіна, фолікулярна лімфома та дифузна великоклітинна В-клітинна лімфома. Ураховувалася тривалість впливу чорнила (від 0 до 2 років, від 3 до 10 років або понад 11 років) та фактори способу життя, такі як небезпечна робота та прийом імунодепресантів.

Татуювання можуть збільшити ймовірність виникнення раку.

Під час дослідження встановлено, що учасники з татуюваннями мали вищий ризик злоякісної лімфоми, ніж учасники без татуювань - у 1,21 раза. Скоригована оцінка становила 1,18. Імовірність розвитку лімфоми була найвищою, якщо після першого татуювання пройшло менше ніж два роки - 1,81.

Протягом тривалих трьох десятиліть виникав високий ризик зростання татуювань серед осіб, які вперше нанесли їх більше 11 років тому. Ризик виникнення дифузної великоклітинної В-клітинної (1,30) та фолікулярної лімфоми (1,29) був найвищим у цих випадках.

Проте колір пігменту та загальна площа татуювання на тілі не впливали на ризик. Навпаки, ризик був найвищим у людей з невеликими татуюваннями, які були менші за долоню. У одному з досліджень виявлено, що наявність тільки чорних/сірих татуювань на шкірі може бути ознакою підвищеної ймовірності онкопатології – на 1,32 рази в порівнянні з показником 1,11 для чорних та кольорових татуювань одночасно.

На цій основі вчені наголошують на необхідності проведення додаткових досліджень для встановлення зв'язку між татуюванням та лімфомою.