Також є інформація про те, як українські лікарі діагностують аутизм і які кроки можна підкреслити для батьків після постановки діагнозу розладу аутистичного спектра.
Разом зі спеціалісткою розпочинаємо публікацію серії матеріалів з нагоди Міжнародного дня інформування про аутизм, який відзначили 2 квітня.
Спростовано перший міф: аутизм не є виліковною хворобою.
Згідно зі сучасною медициною, аутизм є порушенням розвитку, яке викликає особливу активність головного мозку. Це підтверджується Міжнародною класифікацією хвороб, яку використовують усі лікарі по всьому світу, і до якої віднесений цей розлад.
Однак аутизм має різноманітні форми - у МКХ він називається розладом аутистичного спектру (РАС), оскільки не існує стандартних проявів цього розладу. Він не вважається хворобою, а є особливістю розвитку. Суть у тому, що ідея хвороби передбачає наявність певної причини, яка спричиняє порушення в організмі людини, але в разі аутизму ця причина не завжди може бути визначена.
Міф 2: вважається, що аутизм є наслідком щеплень.
Незважаючи на те, що сучасна медицина підкреслює безпеку вакцинації як єдиний спосіб протидії найстрашнішим хворобам людства, деякі групи суспільства досі не приймають необхідність щеплень. Така позиція становить загрозу для всього світу, оскільки іншого способу уникнути невиліковних хвороб наразі не існує.
Багато послідовників антивакцинаційного руху вважають, що щеплення може спричинити розвиток аутизму. Тому деякі батьки, які виховують дітей з аутизмом, вважають, що саме вакцинація призвела до цього стану у їхніх дітей, і переконані, що це призведе до ментальних порушень у майбутньому житті їхніх дітей.
Проте останні дослідження спростовують таку позицію - на сьогоднішній день не існує передовірених даних, згідно з якими аутизм може виникнути в результаті щеплення чи якого-небудь іншого зовнішнього втручання хоча б у однієї дитини. Справа в тому, що час запланованих вакцинацій за державним календарем щеплень збігається з часом, коли уважні батьки помічають перші ознаки РАС. І вони могли б виникнути у будь-якому випадку - з щепленням чи без нього.
Також важливо відзначити, що вакцинація - це суттєве вплив на імунну систему організму дитини. Нещасливо, у дітей з аутизмом рівень імунітету, як правило, набагато нижчий, ніж у здорових однолітків. Тому після вакцинації стан дитини може помітно погіршитись.
Міф 3: аутизм не існує.
Цей міф ґрунтується на декількох неточних уявленнях. По-перше, ще 20 років тому психіатри майже не мали знань про аутизм (ми говоримо про лікарів пострадянського простору, оскільки, наприклад, у США діагностикували аутизм вже з кінця 80-х років), тому часто ставили діагноз шизофренії.
По-друге, деякі медики, зокрема лікарі "старої школи", переконані, що аутизм - це вигадана хвороба ледачих батьків, що не можуть впоратися зі своїми дітьми, а також психологи, які намагаються заробити більше грошей на цьому фантастичному розладі.
Проте сучасність показує, що хоча подібні уявлення не мають нічого спільного з загальноприйнятою реальністю доказової медицини, все ж частина як медиків, так і суспільства в цілому вважають їх правдивими.
Це підтверджують сумніви батьків, які час від часу змушені переконувати комісії, що зміна діагнозу з аутизму на шизофренію у їхньої дитини після 18 років є великою помилкою. Тому цей міф не лише недостовірний, а й шкідливий, оскільки безпосередньо впливає на осіб з аутизмом у медичному, педагогічному, соціальному та психологічному аспектах життя. Не можна надавати допомогу та підтримку людині з РАС без усвідомлення проблеми та її суті.
Легенда 4: автізм - це наслідок неправильного виховання.
Деякі люди вважають, що аутизм лише частково пояснює поведінку дитини з цим розладом. Вони вважають, що неадекватне виховання батьками є основною причиною істерик або відчуженості в дітей з аутизмом. Тобто, "правильний" педагогічний підхід може не тільки нейтралізувати симптоми аутизму, але й зробити дитину якомога більш адаптованою до норми. Проте така точка зору є неправильною з кількох причин.
Спочатку, позбутися вродженого розумового порушення неможливо. Людина народжується з унікальним сприйняттям світу та проявом себе, що є необхідною складовою її існування. Це так само неможливо, як народитися з двома руками чи головою.
Вдруге, жодне виховання не зможе змінити вроджену гіперчутливість, наприклад, до світла або шуму. Якщо хтось думає, що після певного "навчального процесу" дитина з аутизмом зрозуміє: "Папа каже, що потрібно насолоджуватись гучною музикою, а не панікувати. Тож я зроблю це в майбутньому", то це не станеться ніколи.
Дітей з аутизмом потрібно виховувати нарівні з іншими дітьми, але з урахуванням їхніх вроджених особливостей та можливостей. Вимагати, щоб метелик плавав як риба просто безглуздо.
Міф 5: дитина з аутизмом виглядає саме так, що вона не може взаємодіяти з іншими людьми.
У суспільстві існує стереотип щодо зовнішності та поведінки людей з аутизмом. І коли дитина або доросла особа з РАС ведуть себе по-іншому, деякі висловлюють такі неприродні коментарі, як "ти не виглядаєш як аутист".
Наприклад, є думка, що всі аутисти уникають контакту з очима, але насправді багато людей з аутизмом здатні утримувати зоровий контакт на рівні зі звичайними людьми. Також існує стереотип, що аутистів слід утримувати віддалено від інших та не спілкуватися з ними. Це не відповідає дійсності, оскільки багато людей з аутизмом є активними, цілеспрямованими та самостійними особами, які мають сім'ї, роботу та вміють спілкуватися краще, ніж деякі інші.
Є думка, що людина з аутизмом може бути генієм у цифрових технологіях і мати певні ритуальні дії, такі як бурмотіння під ніс. Проте це не завжди відповідає дійсності, оскільки багато людей з аутизмом не проявляють зацікавленості у цих сферах і успішно виконують свою роботу без вокального супроводу.
Власне кажучи, відсутність бажання дружити або спілкуватися з іншими - це ще один міф.