Вдалося встановити причину рідкісного, але жахливого ускладнення при раку.

  • 03.02.2024 18:45
  • 3 хвилини читання
Вдалося встановити причину рідкісного, але жахливого ускладнення при раку.

Нове дослідження, нарешті, розкриває природу появи Паранеопластичного неврологічного синдрому (ПНС).

Нещодавно було досягнуто значного прориву у медицині. Вперше нам вдалося розробити новий метод діагностики раку мозку шляхом аналізу крові. Це дозволить значно підвищити шанси на виживання пацієнтів.

Вчені виявили, що самоімунна реакція, яка спричиняє ПНС, відбувається за участю білка, який синтезується пухлиною і має деяку подібність до вірусу. Цей білок має наукову назву PNMA2. Тепер вчені стверджують, що він є імуногенним, тобто здатним стимулювати клітини імунної системи до імунної реакції на конкретний антиген.

PNMA2 є білком, про який вже є деяка інформація. Він відомий як ген, що кодує білок, розташований на хромосомі 19. Цей білок виконує важливу роль у розвитку та функціонуванні нервової системи. Дослідження показали, що PNMA2 взаємодіє з іншими білками, що допомагає підтримувати нормальну діяльність нервової системи. Незважаючи на те, що про функції цього білка ще потрібно досліджувати більше, його роль у нервовій системі робить його значимим об'єктом вивчення.

Структурно ПНМА2 схожий на вірус, який активно спонукає аутоімунну реакцію. Його особливістю є здатність виходити з клітин без мембрани, що робить його особливо імуногенним.

Навіть більше, вірусоподібний білок не тільки змушує організм виробляти аутоімунні антитіла, але й може спричинити когнітивні проблеми, які часто набувають яскравого прояву у хворих на рак з порушенням нервової системи.

Нові відомості

Дослідники, працюючи у науці, відкривають важливі аспекти, що стосуються механізму контролю вірусоподібних білків у здорових мозкових тканинах. Крім того, їх робота допомагає розібратися, як саме білок спонукає імунну систему атакувати ці тканини у випадку нейрологічного захворювання.

Науковці не мають наміру зупинятись на отриманих результатах, але будуть продовжувати дослідження з метою розширення розуміння цієї складної взаємодії та пошуку можливих методів лікування.