Відомо, що фізичне покарання може спричинити шкідливі психологічні та фізіологічні реакції. Дослідження показують, що навіть невеликі удари можуть призвести до порушень у роботі мозку, схожих на наслідки серйозного насильства, і вплинути на когнітивний розвиток дитини.
Також є питання про те, як зв'язатися з родичами, які перебувають у зоні бойових дій і не бажають покидати цю територію.
Нове дослідження в галузі виховання дітей.
У свіжому дослідженні вчених з університету Квінсленду та Університету Гаджа Мада виявлено, що відношення до фізичного покарання може значно відрізнятися в різних країнах світу. Учасниками дослідження стали 6760 батьків із восьми різних країн, які виховують дітей у віці від 2 до 12 років.
Під час дослідження не виявлено чіткого зв'язку між повним правовим забороненням фізичного покарання та зміною методів виховання, батьківських переконань та поведінки.
У яких країнах найбільш поширене фізичне покарання дітей?
Фізичне покарання дітей виявилося найменш прийнятним для німецьких батьків серед усіх розглянутих країн. Також у Німеччині зафіксовано найнижчий рівень використання ударів та сприйняття виховання як особистої справи.
У той же час в Іспанії, де фізичне покарання також повністю заборонене, опитування показало найвищу частоту примусових методів виховання, а неприйняття насильства стосовно дітей там виявилося набагато меншим, ніж у Німеччині.
Крім цього, іспанці виявили себе лідерами у сприйнятті виховання як особистої справи. У той же час батьки в цій країні виглядали найкраще у стосунках з дітьми. Найгірше в справі виховання з дітьми справлялися батьки з Гонконгу. Найбільшу відкритість ідеї фізичних покарань проявляли австралійці. Такий же рівень прийнятності спостерігався і в Гонконгу.
Вчені прийшли до висновку, що прості законодавчі заходи не є достатніми для поліпшення виховних практик та батьківських переконань. Для виховання дітей потрібна системна робота з формування позитивної та дбайливої атмосфери в сім'ях.