Вплив вітаміну D на ризики раку

  • 28.04.2024 15:30
  • 3 хвилини читання
Вплив вітаміну D на ризики раку

Результати наукового дослідження були представлені експертами Інституту Френсіса Кріка, Національного інституту раку (NCI), Національних інститутів охорони здоров'я США (NIH) та Ольборзького університету в Данії.

Також слід звернути увагу на шкідливий пластик: вчені виявили хімічні сполуки, які впливають на гормональну систему.

Ці висновки можуть відкрити нові можливості для запобігання та терапії раку.

Вчені з'ясували, що виявилище на сонці може впливати на клімат на Землі, спричиняючи зміни в погодних умовах і температурному режимі.

Дослідники встановили, що миші, які отримували їжу, насичену вітаміном D, проявляли підвищену імунну стійкість до експериментально трансплантованих пухлин і краще реагували на імунотерапію. Навіть після видалення білка, який зв'язує вітамін D в крові, цей ефект продовжувався.

Результати було перевірено експериментально.

Для перевірки впливу бактерій на імунітет до раку в мишей на звичайній дієті вводили Bacteroides fragilis. Це сприяло зменшенню росту пухлин, але ефект не був збережений при дефіциті вітаміну D.

Дослідження включало в себе дані про 1,5 мільйона жителів Данії, що підтвердило зв'язок між низьким рівнем вітаміну D і підвищеним ризиком розвитку раку.

У дослідженні вказується, що люди з вищим рівнем вітаміну D, ймовірно, краще реагують на імунні методи лікування раку.

Можливість відкриття

Незважаючи на те, що Bacteroides fragilis виявляється в мікробіомі людини, для визначення можливості поліпшення імунітету до раку за допомогою вітаміну D через цей механізм потрібні додаткові дослідження.

Вітамін D контролює мікробіому кишківника, що сприяє утворенню бактерій, які зміцнюють імунітет до раку. Однак для повністю розуміти цей процес, потрібно провести більше досліджень.

Однак, це вже свідчить про те, що виявлення чинників, які сприяють позитивному впливу вітаміну D на мікробіому кишківника, має важливе значення для розробки нових методів лікування раку.

Звичайно, подальші дослідження у майбутньому допоможуть більш точно визначити механізми дії та розробити індивідуалізовані стратегії лікування.