Вживання різних предметів у побуті збільшує ймовірність виникнення раку в 4 рази.

  • 05.04.2024 07:00
  • 3 хвилини читання
Вживання різних предметів у побуті збільшує ймовірність виникнення раку в 4 рази.

Що вже відомо про поліхлоровані біфеніли (ПБДЕ)?

Полібромовані дифенілетери (ПБДЕ) належать до групи броморганічних сполук і проявляють вогнезахисні властивості. Їх використання широко поширене, що сприяє підвищенню вогнестійкості таких продуктів, як будівельні матеріали, пластик, меблі, електроніка та автомобілі.

Також є простий спосіб знизити ризик дитячого раку.

У людському організмі ці речовини можуть потрапити через забруднений домашній пил, повітря, споживчі товари, а також разом із їжею. Полібромовані дифенілетери (ПБДЕ) мають високу стійкість і можуть накопичуватися в тканинах тварин, переходячи по харчових ланцюгах. Наприклад, їх знаходять в оселедці та трісці з Балтійського моря, при цьому найвища концентрація цих речовин виявляється в печінці риб.

Науково відомо, що ПБДЕ є токсичними речовинами, які можуть шкодити ендокринній та репродуктивній системам, порушувати роботу шитовидної залози та мати естрогеноподібну дію.

Попередні дослідження вказують на зв'язок ПБДЕ з порушеннями обміну речовин, ожирінням, захворюваннями щитоподібної залози та деякими внутрішніми злоякісними пухлинами. ПБДЕ можуть проникати через плаценту до плоду та через грудне молоко до дитини, що збільшує ризик розвитку у дітей порушень нервової системи.

Рак може бути спричинений ПБДЕ.

У рамках нового дослідження, науковці з Китаю та США дослідили вплив ПБДЕ на загальну та специфічну смертність. Використовуючи дані американської програми National Health and Nutrition Examination Survey (NHANES), вчені проаналізували інформацію про 1100 людей, які у період 2003 – 2004 років здавали кров на наявність ПБДЕ. Потім результати порівняли зі статистикою збитків життя, які відбулися до 2019 року.

За даними, отриманими в ході дослідження, виявлено, що люди з високим рівнем ПБДЄ в крові мають у чотири рази більший ризик померти від раку, ніж особи з мінімальним вмістом ПБДЕ. При цьому ризик не залежав від віку, статі, індексу маси тіла, етнічної приналежності, способу життя або соціально-економічних факторів. Однак, дослідники не виявили значущого впливу ПБДЕ на загальну смертність або смертність від серцево-судинних захворювань.