Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, на сьогоднішній день ожирінням страждає понад мільярд людей по всьому світу. Результати попередніх досліджень часто вказують на те, що цей складний стан здоров'я може бути пов'язаний з генетичною схильністю у деяких людей.
Також на тему Переплутали пацієнток: лікарі помилково зробили аборт не тій жінці.
Нове дослідження ожиріння показало, що дієта та вправа є найефективнішими способами боротьби з цим проблемним станом. Учені також виявили, що гормональні порушення можуть впливати на розвиток ожиріння. Аналізуючи дані, вони прийшли до висновку, що програми зменшення ваги, які поєднують дієту та фізичні вправи, є найбільш ефективними для зниження ваги та покращення здоров'я.
Нове дослідження цієї проблеми було проведене медичними експертами з Вандербільтського університету (Теннессі, США). Вони порівняли дані щодо фізичної активності з результатами клінічних та генетичних тестів понад у 3000 осіб, які брали участь в американському проєкті у галузі охорони здоров'я "All of Us Research Program" з травня 2018 року по липень 2022 року.
За допомогою методів статистичного аналізу медичні фахівці встановили зв'язок між генетичною схильністю до ожиріння та необхідною кількістю фізичної активності, необхідною для зменшення ризику цього захворювання.
Дослідження включало учасників європейського походження, які користувалися персональними фітнес-трекерами і не мали проблем з ожирінням протягом півроку з моменту початку відстеження. У період спостереження, що тривав у середньому понад п'ять років, учасники відмічали в середньому 8326 кроків щодня.
Людям із генетичною схильністю до ожиріння необхідно значно активніше рухатись.
Ожиріння найчастіше спостерігалося у людей з високою генетичною схильністю до надмірної ваги, що виражалася у високих значеннях за шкалою полігенного ризику для індексу маси тіла (BMI PRS). Учасники з високими балами за цією шкалою мали частоту випадків ожиріння на рівні 43%, в порівнянні з 13% у групі з низькими балами.
Фахівці визначили, що особи з найбільшою схильністю до ожиріння повинні зробити на 2280 кроків на день більше, щоб знизити ризик розвитку ожиріння до рівня учасників з середньою схильністю до надмірної ваги. Це означає понад 11 тисяч кроків на день.
Великий індекс маси тіла погіршує ситуацію.
Дослідження також показало, що чим вищий вихідний ІМТ у осіб з вираженою генетичною схильністю до надмірної ваги, тим більше зусиль потрібно прикласти для зниження ризику ожиріння.
Для вирівнювання ризику ожиріння з учасниками групи з низькою схильністю до цього стану, людям з високою генетичною схильністю до надлишку жиру в організмі та базовим показником ІМТ 22 необхідно буде робити на 3460 кроків на день більше, ніж зазвичай - 8326 кроків. З ІМТ 24, 26 або 28 одиниць додатково потрібно буде пройти 4430, 5380 або 6350 кроків на день відповідно, показали дослідження. У найвищій точці це складатиме понад 14 500 кроків, або близько 11 км.
Звісно, для цілеспрямованої особи завдання здійсненне. Проте проблема полягає в тому, що більшість людей не мають достатньо часу або бажання для такої тривалої щоденної ходи. Проте, вчені підкреслюють важливість своїх результатів, оскільки вони наголошують на необхідності врахування генетичних особливостей при розробці рекомендацій щодо фізичної активності.